22 червня – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

        22 червня 1941 року розпочався один із найтяжчих і скорботних періодів в історії України, коли фашистські окупанти віроломно напали на нашу землю.
        Все, що пов’язане з Другою світовою війною, навіки викарбовано в історичній та генетичній пам’яті українського народу, тому ми згадуємо людей, які у воєнні роки виявили мужність і відвагу в битві з ворогом.
        Віддати данину пам’яті тим, хто не повернувся з війни, сивочолим ветеранам, що здолали фашизм, вдовам, дітям війни – священний обов’язок всіх цивілізованих людей незалежно від їх політичних уподобань.
        Жорстокі випробування, нелюдські страждання, численні жертви, скалічені долі, загублене дитинство і втрачена юність – таке не стирається з історичної пам’яті. Кожна українська родина і кожна людина, незалежно від віку, статі і соціального стану, були втягнуті в руйнівний вир війни.
        Переконаний, що найвеличнішим пам'ятником усім жертвам війни стане побудова сильної незалежної України. Нам належить усвідомити, що ця справа вимагає відповідальності, терпіння, згуртованості і громадянської злагоди.
        Минуло кілька десятиліть, та сьогодні нам знову довелося відчути смертельний подих війни. На Сході України ведуться бойові дії, гинуть люди. Український народ, як і 76 років тому, став воєдино в боротьбі з терористами, аби захистити право вільно жити на своїй землі.
        Перемога у Другій світовій війні додає впевненості у тому, що ми з гідністю пройдемо суворі випробування й тепер.
        Згадаймо в цей день у думках і в молитвах кожного, хто героїчно поліг на фронтах, загинув від бомбардувань і тортур, холоду і голоду в тилу, передчасно помер від хвороб і ран.
        Світла пам'ять усім загиблим за свободу України в роки Другої світової війни і в наш час.