15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

         З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі.
        Двадцять вісім років тому сотні сімей, родин, де підростали майбутні солдати, з полегшенням зітхнули. 15 лютого 1989 року останній солдат перетнув афгансько-узбецький кордон біля містечка Термез. Відтоді ця дата увійшла в новітню історію як День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
         Тільки з України в Афганістані воювало 160 тисяч солдатів і офіцерів. Майже десятиліття тривала ця війна, в якій загинули понад 3 тисячі українців. А тих, хто і зостався живим, спогади про ті часи супроводжуватимуть усе життя. Та вони не нарікають на долю, не вважають себе героями, хоч рани Афганістану не залікуєш нічим і ніколи.
        Надзвичайно жорсткі та виснажливі умови підготовки, перемінливий клімат, щоденні думки про смерть і переживання за своє життя робили перебування у «гарячій точці» просто неможливим. Таке зрозуміють тільки ті, хто воював і вижив у ті жахливі роки.
         Та найстрашніше те, що ці хлопці не знали, що буде з ними в майбутньому, чи знайдуть вони собі місце в новому житті, житті без війни і смерті.
        Про своє перебування на війні «афганці» не дуже поспішають розповідати. Вони скромно зауважують, мовляв, що тут говорити, війна і є війна – стріляють, убивають. Але навіть із скупих фраз-спогадів стає зрозуміло – кожен з них щохвилинно ризикував своїм життям.

        Плин часу не затьмарив спогадів про цю війну, пам’ять продовжує нагадувати про ті жахливі часи. Сьогодні Ваш безцінний бойовий досвід потрібний для нинішніх захисників Вітчизни, які зі зброєю в руках захищають суверенітет та територіальну цілісність України. Адже сьогодні бойові дії відбуваються на нашій рідній землі.
        Ваша активна життєва позиція, вірність військовій присязі заслуговують на глибоку повагу. Ми вдячні Вам за мужність і патріотизм, за стійкість та витримку. Ваші діти можуть по праву пишатися своїми батьками.         
        Сьогодні ми схиляємо голови перед вічною пам'яттю солдат, які не повернулися живими на рідну землю з іракської пустелі, мінних полів Лівану та Анголи, джунглів Ліберії та Сьєрра-Леоне, загинули в етнічних сутичках на Балканах.
        Від Сарненської районної ради, усього депутатського корпусу зичу Вам, шановні воїни-інтернаціоналісти, міцного здоров’я і мирного неба, добра і злагоди Вашим родинам, достатку, довголіття і мирного неба над Україною!