До Дня Чорнобильської трагедіїї
Чорнобиль… це слово стало символом печалі, скорботи, трагедії, що сталася 26 квітня 1986 року. Мабуть, не було такої сім'ї, яку не опалив би вогонь Чорнобиля, але найбільше постраждало українське Полісся. Наш народ заплатив надзвичайно високу ціну за безконтрольність і самовпевненість тодішніх можновладців. Аварія забрала життя десятків тисяч ліквідаторів і потерпілих. Мільйони людей зазнали на собі вплив наслідків аварії, мільйони гектарів плодючої землі знищено назавжди. Минуло 27 років, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої землі.
Щороку невблаганно ідуть з життя ті, хто тоді опинився на передньому плані ліквідації катастрофи. Сьогодні, звертаючись до ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ми висловлюємо нашу повагу і дяку. Велич вашого подвигу неможливо оцінити, адже саме ви без зайвих пояснень і пересторог були підняті по тривозі й кинуті в саме пекло атомного монстра, ціною власного здоров’я й самого життя спинили страшну ходу невидимої смерті.
Правда про Чорнобиль необхідна як ковток свіжого повітря, потрібна нам самим, потрібна нашим дітям. Якщо прийдешні покоління не знатимуть нічого про те, що сталося, то їм ніколи не зрозуміти людській біль. Жодна статистика не скаже скільки людських доль понівечено Чорнобильським смерчем, адже його наслідки пожинаємо й досі.
Люди мають пам’ятати про цю чорну сторінку своєї історії для того, щоб подібна трагедія не повторилася, щоб звук чорнобильських дзвонів знову не поставив мільйони людей на межу життя та смерті…
Микола Драганчук,
голова районної ради
Додати коментар