14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС
Шановні краяни! 14 грудня ми відзначаємо сумну дату в новітній українській історії - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Саме цього дня 25 років тому на Чорнобильській АЕС було завершено спорудження захисного саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком. Це, по суті, була перша серйозна й важлива перемога над зловісним атомом, який вирвався з-під контролю людини в ніч на 26 квітня 1986 року. Страшний чорнобильський смерч чорним крилом воднораз накрив сотні сіл і містечок, завдавши невимовних фізичних і морально-психологічних страждань. Аварія забрала життя десятків тисяч ліквідаторів і потерпілих. Мільйони людей зазнали на собі вплив її наслідків, мільйони гектарів плодючої землі знищено назавжди.
Хтозна, яких ще пекельних ран могла б завдати чорнобильська біда, якби не чисельний загін мужніх героїв-добровольців. Пожежні, військові, міліціонери, будівельники, енергетики, лікарі, люди інших професій у числі перших після вибуху реактора на ЧАЕС дружно й відчайдушно кинулися в смертельний двобій із незримим ворогом. І стояли, приборкуючи його, до останнього. На жаль, багатьох із тих, хто пройшов горнило атомного випробування, вже немає серед живих, дехто з них відійшов у вічність вже згодом, а решта захисників через передозування організму радіацією отримали інвалідність. Серед сотень тисяч українців, хто, не шкодуючи власного життя та здоров’я, боровся зі страшним лихом, хто допомагав мирному населенню вижити, переселитися в «чисту зону», відроджувати обпалену радіацією землю, були й наші земляки.
Ми знаємо, що сьогодні ці люди та члени їхніх родин щоденно пожинають гіркі плоди Чорнобиля. Їм, травмованим бідою, потрібна особлива турбота держави та дієва підтримка громади для того, аби вистояти в боротьбі з недугами та іншими життєвими негараздами.
Прикро, але наша поліська земля волею долі опинилася майже в епіцентрі атомного лиха. Відлуння біди стихне не швидко. Її гостро відчуватимуть на собі й майбутні покоління. Проте, ми маємо з оптимізмом дивитися в майбутнє, вчитися на помилках, робити все від нас залежне, аби подібна катастрофа більше не повторилася, огорнути турботою тих, хто жертвував собою, рятуючи світ. Низький уклін і довічна вдячність рятівникам! Пом’янемо тих, хто через хвороби, спричинені Чорнобилем, відійшов у вічність. Схилімо голови в глибокій жалобі й запалімо свічі спомину.
А всім жителям району – потерпілим від страшної катастрофи й тим, які народилися вже після неї – в ім’я продовження життя на Землі бажаю доброго здоров’я, міцності духу, сімейного благополуччя, оптимізму та впевненості в завтрашньому дні.
Микола Драганчук,
голова районної ради
Додати коментар