Архів - Квіт 1, 2013

Другий день Трійці - День міста Сарни
1725 рік - відкриття в м. Сарни Свято-Троїцької церкви
1848 рік - Виступ селян у Степані проти феодального гніту
2 серпня 1885 року - заснування пристанційного поселення на залізничній колії Лунінець-Рівне - дата заснування м. Сарни
1902 рік - пущено в дію вітку Київ - Ковель
1902 рік - засновано ст. Сарни
1903 рік - в місті відкрито перше двокласне сільське училище
1903 рік - на ст. Сарни відкрито перший медпункт
1905 рік - відкрито в місті першу школу
1905 рік - відкрито клуб «Залізничник»
1905 рік - засновано Парк залізничників
10 липня 1906 року - в м. Сарни народився письменник Борис Швед
1914 рік - відкрито в м. Сарнах болотну станцію (нині науково-дослідна станція по освоєнню боліт)
15 листопада 1915 року - народився Чуприна Степан Іванович (15.11.1915-8.04.1998) - художник-аматор із смт.Степань
1916 рік - Брусиловський (Луцький) прорив
19 лютого 1918 року - перебування на станції Сарни Голови Центральної Ради УНР М. Грушевського
5 березня 1919 року - день визволення Сарн від більшовиків петлюрівськими військами
1 серпня 1924 року - народився Григорій Шарпак - лауреат Нобелівської премії
1930 рік - відкриття у місті першої гімназії (навчання велось польською мовою)
20 вересня 1939 року - визволення міста Сарни радянськими військами від польської окупації
1939 рік - відкрито в місті першу публічну бібліотеку

        Історія Сарненського краю невіддільна від історії Західної України. У минулому територія району була контактною зоною проживання двох давніх слов’янських племен – древлян та волинян, про що свідчать чисельні археологічні пам’ятки, які зберігаються в Сарненському історико-етнографічному музеї. 
        Перші сліди перебування людини на території теперішнього Сарненського району відносяться до стародавніх часів. На лівому березі Случа, там, де тепер розкинулися квартали районного центру, археологи виявили стоянки первісних людей доби неоліту. На піщаних дюнах, поблизу села Кричильськ у 1951 р. В.І. Канівцем виявлено стоянку мезолітичної доби. Біля мосту по дорозі до с. Корост – поселення гребінцево-накольчастої кераміки, виявлене у 1929 році. Також тут розміщується давній курганний могильник. А на південь від села, на березі річки Мельниця – давньоруське городище, оточене земляним валом. Місцеві жителі так і називають цю місцевість – Городище.
         Усе було на історичному шляху нашого краю: і татарська навала, і козаччина Северина Наливайка, і визвольна війна під проводом гетьмана Богдана, і перехід місцевості під юрисдикцію Росії в 1795 р., і, нарешті, розвиток капіталізму, а з ним промисловості і залізничного сполучення. 
        Після скасування у 1861 році кріпосного права Україна, як і Росія, пішла по шляху капіталістичного розвитку. Провідне значення в цьому на Рівненщині відіграли залізничні магістралі, будівництво яких розпочалось наприкінці XIX на початку XX століття (Клевань - Степанські дачі (1882 рік), Рівне - Лунінець (1885 рік), Київ - Сарни - Ковель (1902 рік).

        Основу Герба складає щит зеленого кольору, верхня частина якого прямокутна, а нижня заокруглена півколом. В центрі щита розміщене малинове вістря, яке ділить щит на три частини. Верхня основа вістря дорівнює ширині щита. У верхній частині вістря знаходиться лапчастий білий (срібний) хрест, а в центрі зображена золотиста сарна у стрибку. Щит обрамлює жовто-золотий орнамент. Увінчує герб корона з дубового і вільхового листя.
        Елементи Герба символізують:
        Малинове поле зі срібним лапчастим хрестом - давній символ Великої історичної Волинської землі, до якої споконвічно належала територія Сарненського району. Хрест, широковживаний у геральдиці, є символом життя, належністю до християнського світу.
        Малинова барва - означає хоробрість, мужність;
        Зелене поле - символізує поліську землю.
        Сарна у стрибку - символізує назву району і його прагнення до розвитку.
        Жовтий з елементами золотого орнаменту, який обрамлює Великий Герб, стилізує традиційну старовину геральдичну в'язь давньої Волині.