Маленьких жителів району привітали з Днем Святого Миколая

        Звісно, не на часі нині гучні святкування, адже на Сході держави триває військове вторгнення та посягання на Незалежність нашої країни сусідньою "братньою" державою. Проте, чого найбільше діти чекають від Святого Миколая, Нового року, Різдва Христового? Звісно, подарунків.
         День Святого Миколая завжди овіяний радістю і теплом, особливо на його прихід чекають дітлахи, бо він приносить їм солодощі та подарунки. Це свято вчить нас вірити в дива, навчає милосердю, доброті та чуйності, любові до ближніх. Ми, дорослі, намагаємося наслідувати добрі і праведні вчинки Святого Миколая, бути своєрідними його помічниками, щоб не тільки в такі особливі дні, як сьогодні, а кожен день, кожна дитина відчула любов та опіку.
        Тож у день Святого Миколая голова районної ради Руслан Серпенінов разом з головою районної державної адміністрації Ярославом Яковчуком відвідали усі школи міста Сарни та вручили подарунки дітям з особливими потребами. Загалом у школах Сарненського району навчається 587 таких дітей. Подарунки для дітей були придбані за власні кошти голови районної ради Руслана Серпенінова, голови райдержадміністрації Ярослава Яковчука та працівників виконавчого апарату районної ради.
         Вручаючи солодкі подарунки, керівники району бажали діткам зростати здоровими, добрими і щасливими – батькам на радість, миру та достатку, родинного затишку й здійснення найзаповітніших і найфантастичніших мрії.
         У ЗОШ №3 І-ІІ ступенів Руслан Серпенінов потрапив на «Андріївські вечорниці» або ж, як у народі кажуть, свято Калити, які саме проходили в школі. Свято Андрія – одне з проявів української національності і самобутності. За народним звичаєм цього дня молодь гуляє й веселиться. Тож учні 6 класу спільно зі своїм класним керівником організували вечорниці. На святі звучали українські стародавні пісні та забави. Дівчата ворожили: перекидали чоботи, рахували дрова. Веселі конкурси, чарівне ворожіння, запальні танці, смачна калита - все дарувало радість. Далі усі куштували білобокі вареники та солодкі пампушки. Добре, що школярі пам’ятають і шанують свою історію, культуру і традиції, які не канули в забуття, а продовжують передаватися з покоління в покоління.